Яке дивне життя,
Як міняє події,
Що було́, вже нема,
Вже немає й надії
Щоб ступити на стежку
Тих вчорашніх картин,
Які квітом цвіли,
Тепер більше полин...
Закарбованих втрат,
Вже змілів ряд бажань
Й ейфорія від свят.
В довоєнні часи
Мали майже щодня
В колі друзів, пригод
Де брели навмання
У простори без краю,
В дні без часу, границь...
Щораз тане можливість
Для зняття їх з полиць,
Що нам пам'ять вкладала
Так рядок за рядком
Й інколи привідкривала
З тихим вранішнім сном.
Яке дивне життя...
І світо́сприйняття.
13.12.2021 р.
