Не знаєш звідки спів почуєш
Своїх шалених почуттів.
Ти все очікуєш, плануєш,
Кого б кохати ти хотів.
Ти її образ уявляєш,
Волосся, очі і вуста,
У натовпі її шукаєш,
І знову промах: ні, не та…
Сумуєш за її мовчанням,
Як і за сміхом голосним,
Стаєш з «омріяним» коханням
І одиноким і сумним.
І раптом, зовсім не за планом
Запалить іскру простий день,
І в серце, ніби барабаном,
Почне настукувать пісень,
Душа здійметься понад небо -
Вона ж до те́бе підійде…
Хоч мріяти про щастя й треба, -
Воно саме тебе знайде!
ОП
