У час вечірній,над рікою,
Коли легкий пливе туман,
В повітрі хвилею терпкою
Витає трав п`янкий дурман.
Коли на дощ заходять хмари,
Немає вітру й не гримить,
Раптово блискавка ударить
І очі зовсім засліпить.
Все оживе одразу ,нагло.
Розтане спокій в одну мить.
Дощу ще й крапельки не впало,
Та запах вже його стоїть.
Ударе крапля,друга крапля
Зачепить голосно листок,
І знову блискавка,мов шабля,
І вітру перший холодок.
Ударить грім різкий,короткий
І раптом дощ всіче мечем,
І вмить ти весь до нитки мокрий,
Хоча й сховався під кущем.
55
