Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Букатюк: БЕЗЙМЕННЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Lubavka, 01.11.2014 - 18:47
Гарно, незвично. Дякую, п. Олесю, за можливість поміркувати! Гадаю, з "і" назва була б милозвучнішою: "БезІмення"... Даруйте...
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі!) милозвучніше так, але я подумаю чи міняти...
Oleg Kolibaba, 31.10.2014 - 21:57
Чудовий твір!!! І критики тут не потрібно. Єдине, що метафори твору в сукупності є занадто складними для простого читача, який читає без аналізу. Я зрозумів основну суть, а вона глибинна - невід'ємність героя від України, його спорідненість з нею . Але оце наділення частин тіла емоційними ознаками, окриленість імені, як належності, потребує певного усвідомлення змісту, а він, повторюся, глибинний
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую!) кажуть деякі, що треба писати по простому, щоб було зрозуміло пересічним читачам, а я відповідаю, що пишу не тому, що треба, а тому що не можу не писати і не збираюся свою поезію класти в прокрустове ложе, нехай хто хоче читає і розуміє, а хтось навпаки, не людьми це мені дано тож не намагатимусь комусь догодити, бо всім й так не догодиш, просто пишу щиро, а інакше не вмію і не хочу) ще раз спасибі)
Олександр Букатюк, 31.10.2014 - 11:03
народ, критикуйте, а то я аж тепер помітив тавтологію "та знаєшя так хочу знати твоє ім’я" -- "знаєш-знати", але вже виправив... |
|
|