ДОЩ, ШЕПОЧЕ ТВОЄ ІМ'Я
За вікном, падає дощ проливний
упивається від спраги матінка земля,.
сьогодні сірий день такий сумний
і дощ шепоче промовляє твоє ім'я.
В спогадах, шукаю тебе в небокраю
живу минулим а не майбутнім у житті,
мій сивий голубе до тебе увись злітаю
щоб до мого вікна нахилив зорю у сні.
Від світанку до зорі виглядаю тебе
щоб усміхнувся променем ласкавим,
надворі вітер листя зриває удаль несе
навіює печаль і споглядає лукаво.
Я ,втратила сонце свою любов...
птахом відлетів у зоряні світи,
на крилах мрій лечу до тебе знов
і повертаю наш рай молоді роки.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Чуттєво! 
