..а центр землі змістився кудись у сторону
..а сенс життя набирав нового забарвлення
навіщо все це? – спитає вона його згодом
а він мовчатиме,знаючи, що час уже згаяно
вони ще зустрінуться – не раз, і не двічі, може..
та це вже буде лиш зустріч давніх знайомих
обійми похапцем, цілунок в щоку…, о боже!
а може – лиш погляд, сповнений сліз невагомих…
цей день їм снитиметься обом одночасно і довго
вони захочуть позбутися болю, та що тут скажеш…
так і не зможуть забути, мабуть, одне одного…
а щастя було так близько,… так близько… аж страшно…