Вірити у твоє існування, чи не вірити? Тебе нема! Якщо ж ти існуєш, чому щовечора зі мною тільки ручка і блокнот, де я записую свої мрії. Може я в ньому і тебе намалювала? Так, я тебе намалювала. В поетичному пориві написала про всі наші вигадані зустрічі. Записала свої сни, мов це було насправді.
Якщо ти існуєш, чому я відчуваю самотність? Чому мені так сумно, мовби я сама себе обманюю. Ти мені постійно говорив, що я закрилася у своєму світі, що пора б повернутися в реальність. І ось, вже зовсім розгубилася і не тямлю де я, в реальності чи у своїх крилатих мріях. А ти мені здаєшся героєм зі сторінок якогось давно забутого роману. Ти мій сон, те чого ніколи не було, придуманий мною герой, казка, вигадка та й годі. Якщо ти існуєш, скажи де ти? Чому я не відчуваю твого існування?...
Мій казковий персонаже, я пишу тобі в блокнот, те, що хотіла сказати, а ти мені відповідаєш моєю ручкою, червоною пастою. Чому ж в серці біль? Я зрозуміла, що ти моя вигадка? Чи може ти існуєш, бо казки не можуть ранити душу.
Якщо ти існуєш, чому ти так далеко? Чому щовечора я пишу свої романи, одна? Існуєш ти, чи ні, але я хочу вірити в наступну зустріч, нехай навіть в блокноті.
Якщо цікава моя думка, можу сказати, що твір написаний вродженою для прози людиною. Читаеш - легко - котиться! нарис- цікавий, для кожного пишучого, незалежно від наявності , чи відсутності сім,ї. Було б добре, якщо б трішка була б багатшою мова, уникати літ.штампів: "крилаті мрії", "в серці біль", "ранити душу" - тобто шукати свої особливі тропи(метафори і інші ), почуті від друзів, колег, незнайомих. Також кинулося в очі - повтори одних і тих же слів(наприклад - вірити, існуєш, ) Ну, і добре, коли в прозі епілог - якийсь, що назавжди лишається з читачем - засобами структури, чи реплік, чи описання. Літ.критик(не плутати з критиканством, літ.критик - розбірник, аналітик) сказав би, що у творі достатньо щільності педалюванню основної теми самотності і партнерства, пошуку, але різномаїття виразів не завадить. Твір мені сподобався, справжня проза. А праця на деталізацією і технікою, сценаристикою, вибодовую структури за законами жанрів - з часом прийде, якщо над кожним наступним твором поступово враховувати те, що можна поліпшувати. В добри час п. Лерія!!!! З пов. Ваш Є.Юхниця