Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Плосковітов: Старенька лава… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
....красно Дякую Вам...
never, 26.08.2011 - 12:16
Михайле, ви такий чуйний та проникливий,скільки у ваших словах почуттів, як ці рядочки говорять до читача, навіть описати важко! Дуже красиво! Мая Безіменна, 25.08.2011 - 13:48
Кожен рядок просякнутий ностальгією, ніжністю та майстерністю.Одним словом, красиво.
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..дякую Має за теплі слова
Ninel`, 24.08.2011 - 12:32
Михайле,такий вдалий образ Ви вибрали...і так щемливо зуміли передати,ну в якійсь мірі життя,в даному випадку лави...та правдиво ж як ... http://gimg.dt00.net/goods/4452/445266/35658200.jpg Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..дякую Вам..не називайте мене на Ви, будь ласка...а спогади є спогади, ніяк не можу від них відкараскатись
Раїса Гришина, 24.08.2011 - 12:15
Обійнявши ПОЕЗІЮ на росистій траві,Звуки вірша, чаруючи, ти розлив по зорі, Кришталевими дзвонами пролились небеса - П’янку ніжність яких поглинала душа. Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..щиро вдячний пані Раїсо
АнГеЛіНа, 24.08.2011 - 11:02
"Спинюсь. Присяду в листя з оксамиту.Не вернеш. Розумію… а люблю." Так душевно, ніжно, трепетно... Дуже-дуже... БРАВО! Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..дякую Сонечко...
MADLEN, 24.08.2011 - 09:42
ех....кожне місце зберігає свою історію..а лавочки десь в парку,зберігають-особливу історію...і дуже придуже красивий віршик...повіяло ностальгією.. Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..дякую...ностальгія завжди мене їсть
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..не люблю осінь - найбільше
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..як кораблі парків...
Galkka, 23.08.2011 - 23:11
Супер!!!!у мене так на тиджні був вірш про лавочку все ж таки вони нам багато чого дають подумати......хоч і мовчать...якщо буде цікаво, заглянь http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275647 Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..вони все пам'ятають..
Інна Серьогіна, 23.08.2011 - 22:53
Це хранителі пам"яті людських стосунків, чого вони, бідні, тільки не бачили і не чули! Дуже і дуже красивий вірш, Михайле, Ви знаходите завжди такі надзвичайні епітети! Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую..але нічого там незвичайного немає..прості слова, які захотілося записати..
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..та не варто так Олю...нічого там немає особливого ...дякую
Наталя Данилюк, 23.08.2011 - 22:12
Михайле,розчулила мене Ваша лірика... Прекрасно,як завжди! Але ця поезія особливо щемлива...
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Наталю але там нічого особливого, лише старе минуле кохання у спогадах, проїло усю душу...
|
|
|