Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: На краю світу - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Старалася подати вірш саме таким-затишним і мальовничим!..Дякую,Вікторе! Дуже приємно)
Валентина Ланевич, 29.01.2012 - 20:49
Як чарівно! Захоплююче-гарно, Наталочко! Я впиваюсь красою Ваших віршів!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валю,за такий теплий позитивний відгук! Дуже приємно)
Леся Геник, 29.01.2012 - 20:05
Неймовірні образи, неперевершені метафори!!! І знову захоплюєш нетривіальністю і новизною:/Бринить на склі шовкова павутинка, Що на морозі сріблом зацвіла/, /Самотній комин, сажею затертий, Покашлюючи, видихає дим/,/Колише тяга полум'я живе/ - неперевершено!!! А чого варте "купання очей в очах"! Браво, Наталю, і уклін до землі: яскрава іскорка таланту у Твоєму серці!!! Хай та іскра ніколи не згасає!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка світлина-справжня казка!Дякую,Серденько,і за слова твої,теплі та щирі,і за чуттєвість душевну!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Таню! Рада,що вірш припав Вам до душі!
Валя Савелюк, 29.01.2012 - 18:47
прекрасний вірш... лірика чарівна... настрій світлий і затишний... все тут бездоганно...Холодний місяць мружиться спросоння, Пірнувши в хмару, наче під рядно... -- здОрово! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю,дякую щиро! Написалося вчора...Зараз вдарили морози...А я зиму так люблю! От і захотілося чогось казкового,затишного,романтичного-щоб душа затріпотіла крильми!.. От і поринула в зимовий романтичний вечір... Рада Вам в цей морозний вечірній час!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 29.01.2012 - 18:23
ПРОСТА СЕЛЯНСЬКА ХАТА,МОРОЗНА ЗА ВІКНОМ ЗИМА, ЩАСЛИВІ НІЖНІ ПОЧУТТЯ - ЦІКАВА КАЗКА ПРО ЖИТТЯ! ЧАРІВНО ВСЕ НАМАЛЮВАЛА, ВЖЕ ВКОТРЕ ВСІХ ПРИЧАРУВАЛА! В ТАКІЙ ХАТИНІ КРАЙ СЕЛА, ЖИЛА КОЛИСЬ МОЯ СІМ‘Я... Я ПАМ‘ЯТАЮ - МАМА ХЛІБ ПЕКЛА І ВСІХ НАС ЩЕДРО ЧАСТУВАЛА, СКОРИНКУ ХЛІБА Й ЧАШКУ МОЛОКА НЕ ПРОМІНЯЛА Б Я НА САЛО... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю,сердечно вдячна за такий теплий щирий експромт! Приємно,що мій вірш навіяв Вам світлі спогади з дитинства... Всі ми з теплом і ніжністю згадуємо свій рідний дім і найдорожчих людей!..
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітю,щиро вдячна! Радію,коли Вам до вподоби моя лірика!.. Приємно тішити своїх любих читачів!
Камі білого лотосу, 29.01.2012 - 18:19
Браво! У Вас приголомшлива лірика! А такі метафори я не знаю чи ще десь зустрічала...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви змушуєте мене червоніти...А метафори...Все залежить від наших відчуттів і від того,як далеко може сягнути наша уява... Дякую,Камі! Приємно)
STRANIERA(Кошіль Надія), 29.01.2012 - 18:12
...І я, втопившись у твоїх долонях,Cмакую щастя сонячне вино!... Неперевершено! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя Вам щира подяка за такий гарний відгук! Рада Вашому візиту!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Вікторе! Дуже рада Вашому візиту!
Наталка Кольоровісни, 29.01.2012 - 18:05
Як же я люблю такий позитивчик. І душа тішиться. Дякую, Наталочко, за настрій.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко,це я тобі дякую за такий позитивний відгук! Небагато у мене таких "щасливих" віршів...Тому й сама радію такому позитиву!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Галино,дякую сердечно! Рада,якщо Вам до вподоби!..
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Галинко,це наш Карпатський клаптик раю,який ми так з тобою любимо! Дякую тобі за теплі,щирі слова!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти змушуєш мене ніяковіти від таких красномовних слів...Дякую,Сонечко! Завжди тобі рада!
|
|
|