«Про те, як тиша всіх століть
безсмертних щастю вчить…»
(Вільям Батлер Єйтс)
У чорноті небес блукає білий кіт –
Такий самотній серед порожнечі
Муркоче коло Всесвіту воріт,
Самотність пророкує і, до речі,
Читає позабутий манускрипт
Написаний на камені дольмена.
Менгір мовчить, а в темних нішах крипт
Монахи написали про бої й знамена
Народів зниклих і літописи важкі
Де кожна літера тяжка й черлена –
Де королі Ірландії, де кланів ватажки?
Все зникло… І нащадок збайдужілий
На шибках пальцем вимальовує: «Нудьга!»
І нарікає, що життя марудне,
Марнує дні свої і в сірі будні
Відтінок буруватий додає вина.
Ви зачепили досить таки незвичну(на сьогодення)тему,віртуозно висвітлили образи,і на мене справили просто таки дивовижне враження Творчої наснаги!!!Дивуйте нас далі
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На далеком островке, на краю Европы, оказывается для нас, изучавших историю, по коммунистически,происходили такие великие исторические события, никак не связанные с марксизмом -ленинизмом!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оригінальний відгук! Не очікував прочитати нічого подібного....
У стилі байронівського денді змальований образ нащадка. Протиставлення минулого славетного інертному сьогоденню - невтішна справа. Видно, що комусь болить. Сильно написано!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікавий коментар і цікаві думки щодо цього твору!
Ну, ось, тепер довідалась про (ірландські?)standing stones - менгіри))Не дивлячись на те, що зникли королі і т.д., тут (принаймні у клубі поезії)збайдужілих нащадків Ви не зустрінете))А якщо чесно, подобається, що у глибинах Ваших поезій кожний добуває щось своє! Тому за всесвіт Ваших творів
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Дуже приємно знайти таких читачів!
Чудово! Почуття можна прирівняти до будь якої країни.
-На шибках пальцем вимальовує: «Нудьга!»
І нарікає, що життя марудне,
Марнує дні свої і в сірі будні
Відтінок буруватий додає вина.-
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за правильне розуміння цього вірш! Це явище нині справді носить універсильний характер - якби воно стосувалось тільки Ірландії я б його писав ірландською мовою...
Оригінальний відгук! Не очікував прочитати нічого подібного....
