Піду в поля…
Намочу ноги в роси…
Впаду в безмежно
Запашну траву…
І розплету я всоте
Свої коси…
Щоб лиш відчути…
Справді…
Я... Живу…
А чи піду…
На скошені покоси…
Хай кров із ніг
Проллється по стерні…
Щоб лиш відчути…
Вдруге… Вп’яте…
Всоте!…
Життя моє -
Не снилося мені!…
І ти підеш…
У світанкові роси…
Туди… де слід мій
Губиться в імлі…
Всі зорі світу
Вкинеш в мої коси…
Лише за те…
Що Жив ти…
На Землі…