Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Я хочу бути деревом - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ *SELENA*, 05.11.2016 - 05:47
...прочитавши ваші останні вірші, чомусь стало моторошно (хотя вони написані художньо вишукано і метафорично)- просто такі думки не крутяться в голові, коли все щаститься - нехай береже Вас Бог, веде по барвистій стежині і надихає на світлу лірику Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та щось ця осінь на мене не дуже добре впливає....Дякую, Селено! І Вам тепла, затишку та гармонії у душі. Серго Сокольник, 05.11.2016 - 03:35
Ой-ой-ой... Не буду я Вас пиляти на дрова, Любонько... От краще...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ви — справжній мужчина
Мар’я Гафінець, 05.11.2016 - 02:30
гарна осіння тональність ...спізвучно з моїм сьогодні, Люба, теплої осені вам
Любов Ігнатова відповів на коментар Мар’я Гафінець, 17.11.2016 - 08:59
Дякую, Мар'яно! Тепла Вашій душі!
Радченко, 04.11.2016 - 22:53
Любочко, читаючи твої вірші, дивуюсь глибоким змістом,кожний раз нові образи, отримую позитив для життя, кохання, творчості.Закохана жінка здатна віддати тепло своєї душі і серця коханому, навіть, якщо він цього й не зрозуміє або в відповідь зробить боляче.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Ваші коментарі завжди окрилюють! Я думаю, що закоханий чоловік здатен на неменші подвиги... Віктор Хадсон, 04.11.2016 - 21:46
Я не хочу замерзати наївним деревом, щоб якийсь *** поїв моі плоди, а потім ще й порубав мене на дрова. Окрім того, дерева не можуть писати вірші.
Олена Жежук, 04.11.2016 - 20:39
Які прекрасні прагнення, поривання, надії лг... буденно перечеркнуті іншим лг. Глибоко, Любо. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ти все зрозуміла правильно, Сонечко! ДЯКУЮ!
Ніна-Марія, 04.11.2016 - 20:23
Як вміло, Любо, заховали між рядків такий цікавий і трішки сумний підтекст... Коли отримаю, напишу. дякую Вам дуже
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння і сприйняття мого твору! Чекатиму звісточки! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, дякую, за таке сприйняття!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хоч хтось оцінив ДЯКУЮ! Мирослава Жар, 04.11.2016 - 19:20
Вірш дуже гарний, але образи сокир і пил, як на мене дуже просяться до заміни. Думка, яка стоїть за ними прекрасна. Може, спробувати по-іншому...Тим більше, що одна людина кілька сокир і пил не носить, бере одне щось.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чому ж ? Якщо людина серйозно заготовляє дрова, то в неї є і колун, і сокира і невеличкий топорик, є бензопила, сучкоріз і ножівка про всяк...Але тут трішки про інше... Дякую,Мирославо! Валентина Мала, 04.11.2016 - 19:00
всеоб*ємлюча любов!жінка варта всю себе віддати,щоби коханому було добре!Знаєте, той,хто любить,-знаходиться в кращій позиції від того,що не любить.Проте,не треба бути черезчур жертовними, ми цим лише відштовхуємо протилежну стать.Сподобались порівняння,цікаві словосполучення!Щасти Вам!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Валентино, Ви праві!
Валентина Мала відповів на коментар Валентина Мала, 04.11.2016 - 19:46
А ще у Вашому вірші заховалась тонка філософія.Циклічність життя дерева цікава. Воно взимку просто засинає,а потім знову народжується,наливається соком,оживає.Можливо,природа- це для нас підказочка??Заставили замислитись.Дякую!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
природа мудра.І той, хто уміє її слухати, може почерпнути для себе частину цього скарбу...ДЯКУЮ! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Олеже, за розуміння!
Наташа Марос, 04.11.2016 - 18:57
...і дерева помирають, зрештою, як і все в цьому світі...Браво, Любочко, чудова лірика, як завжди, досконала, але сумно мені чомусь... Може, осінь... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мабуть, саме тому... Не сумуй! Незабаром свята!-
|
|
|