Викрикнув щось горобчик на кущику калини,
Вітер надув намет і шарудів у вікні.
Від денної утоми нили солдатські спини,
Нехитра вже вечеря на ящиковім дні.
В куті палахкотіла по мирному буржуйка,
Лилась розмова щира про дім та про сім’ю.
Торкнулася невабом щоки солена змійка,
Згадали побратимів, на небі що в строю.
А ніч вже накривала темним шатром простори,
В дозір ставали вої, що духом все міцні.
Пліч о пліч, поруч, не стрінеш кращої опори,
Прикритий тил надійно, - то сила в боротьбі.
31.03.17
"Прикритий тил надійно, то міць у боротьбі."Дійсно!Твоя воєнна лірика, бо ти у курсі тих подій
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нині, певно, не знайдеш людини, яку не цікавила б ця ненависна війна, а коли ще чуєш про неї із вуст хлопців, що стоять там, на передовій, то байдужим тут лишатись ніяк. Дякую, Олечко!