За стіл сідаю вечорами
Думи линуть у дитинство
Як би то розказати
Яке тепер ведеться свинство.
Колись то було до удовиці
На вечерниці сходились вечорами
Там дівчата кругло лиці
Знайомились з парубками.
Не те що тепер,
Десь у якомусь барі,
П’ють горілку дівчата
Із хлопцями у порі!
Рушники не вишивають
Не дарують сватам
Уже свашки із сватанням
Не ходять по хатам.
Десь пропали жіночі
У фалдах спідниці.
Уже трудно розлічити
Де дівчата,а де удовиці.
О,таке то у світі
Твориться сьогодні
Одяглись жінки, дівчата
У мужській сподні.
Як би то дівчата вас
Гарно попросити,
- Щоб начали ви знову
Спідниці носити!
