Я не знаю ,де вмру в якому краю...
Коли на груди зложу крила свої.
Відійти без болю ,страждань бажаю...
Заспати навіки у вічному сні.
О, дай пречисте небо милий Боже!
Подивитись востаннє на цей білий світ.
Очима обнять рідних серце кожне...
Злетіти, як пташка у вирій - політ.
Я згасну , як сонечко у Листопад...
Вітри безжальні, як жовтий лист зірвуть.
Покриє біленьким пухом снігопад...
Загубиться мій слід... сніги заметуть...
Я чекаю вечір, край неба скраю...
Сонце ,як сонях згортає пелюстки..
Я немов дерево життя згораю...
Лишаю заповітне слово на віки .
Я не знаю , де вмру в якому краю...
На якій землі останній крок зроблю.
Хочу лежати біля батьків скраю....
Цвісти калиною від краплі дощу.
Я хочу дивитись на квітучі поля,
Як розмовляє вітер з зелен гаєм.
Туди колись пташкою літала я ...
І милувалась , отим тихим раєм.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
