…про наболіле…
Тепло душі зігріє всіх навколо –
проси того добра чи не проси…
Та враз, коли тепла торкнеться холод,
сльоза зродиться точкою роси.
Заблуклий подив в просторі і часі
свій опір чинить проявам добра –
його тямки не в серці – на обцасі*,
на серці ж бо лубок, жорстка кора.
І теплий дім, що збудували влітку
стрічає взимку прикрі холоди…
а слід би скопом, люде милий, світку,
постигнуть правду чистої води,
що йде до нас зсередини і ззовні:
кивання вбік, крутійство, дурість, лінь –
ці неподобства й підступи мерзотні
ході завадять юних поколінь.
Роса щодень гіркі роняє сльози
у наречених, діток, матерів…
О, як набридли ті метаморфози –
здоровий глузд в брехні навік згорів.
І не дай Бог, упасти біля гробу
із плачем... по праматері... Руси**.
Забудьмо кожен про свою утробу –
не граймось всує з точками роси!
11.11.2019
__________
*каблук, підбір, задник. **древня назва України.
Tочка роси - це температура, при якій водяна пара
з ненасиченої стає насиченою, і перетворюється у
рідкий стан – опади чи конденсат (“сльози на вікні”).
