Тобі кохана увесь світ,
Хотів би я подарувати.
Весною яблунь білий цвіт,
Для тебе мав би розцвітати.
Найкращих пригорщу перлин,
З морського дна тобі підняти.
Для тебе журавлиний клин,
У вирій має відлітати.
А соловейко у гаю,
Тобі щовечора співати.
Коли ти поруч – я в раю,
Тобі про це він мав сказати.
І неба синього блакить,
До твоїх ніжок прихилити.
Для тебе сонце променить,
Щоб ти змогла мене любити.
Насправді теплі лиш слова
Тобі я можу говорити.
Коли торкнеться голова
Від хвилювання весь тремтіти.
Відверто, щиро від душі,
Троянди білі дарувати.
Та для коханої вірші,
Вночі тихесенько складати.
Покірно, коло твоїх ніг,
Навколішки поряд стояти.
Затамувавши подих міг,
Їх ніжно, ніжно обіймати.
Сльозу зігрівши на щоці,
Долоні милі цілувати.
Та своє серце у руці,
Тобі назавжди віддавати…
Оценка поэта: 5 Сльозу зігрівши на щоці,
Долоні милі цілувати.
Та своє серце у руці,
Тобі на завжди віддавати…
ОЧЕНЬ КРАСИВО! СПАСИБО ЗА ИСКРЕННОСТЬ ЧУВСТВ!
Олександр Ковальчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 Как хорошо, когда кроме повседневного, есть поэтичный мир грёз. в нём хорошо неизлечимому романтику. Мне хорошо,когда я читаю такие приятные стихи. Спасибо Александр.
Олександр Ковальчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00