tth …ти й не второпаєш: дощ то чи я.Ол Удайко http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578296 О, доще-буяне, весняная зливо,
Полий задарма і спроквола мій лан…
Зволожуй, удобрюй ту жадібну ниву,
Аби споконвічний утілити план…
Я маю те поле засіяти квітом,
Дорогу до нього потопчемо вкрай…
Там будемо ми, наче Божії діти, –
То буде для нас ще незвіданий край…
О ти, благодатне, розоране поле:
Таке життєдайне – широкий безкрай!
Засію я зернами щастя – не болю
Й тебе наречу: Несподіваний рай.
Алею до поля обрамлю платаном,
Щоб нею в майбутнє безпечно іти…
Освоїмо пристрасті всі – й поза планом –
Й життя не змарнуєм – я, Да́рко* і Ти*!20.05. 2015
__________
*Всі імена в романі, як і картинки весни,
– фейєричні вибрики Пегаса на Парнасі.