Куля в лоб – то куля в лоб!
Вигукував він на майдані завзято.
Та де й дівався отой жлоб,
Як тільки починало смеркати.
Другий на весь світ хвалився,
Що недаремно в рота брав,
І у того, кого треба опинився,
А результат - у Раду він попав.
Як ще про одну не згадати,
Убогу, немічну та хвору.
Їй би візочком керувати,
А вона дереться знов нагору.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
! ? ! ? ! ? ! ? ! ? ! ? ! ?
Це невеликий перелік отих,
Що до еліти нашої належать,
Краще мабуть би було без них,
Якщо країни майбутнє бентежить.
Я не випадково залишив пробіл,
Бо таких як оці у країні доволі,
Серед інших я мабуть також д…л,
Якщо підкоряюсь їхній волі
