За що мій друг життя віддав
Й брати кров проливали?
Щоб хтось казав: та марно все?
Даремно захищали?!
Та чорна зрада лиш росте,
І подає сигнали.
Віддаймо, кажуть, те да се...
Аби хоч не чіпали.
Чи всім відомий апетит -
Той, що загарбник має?
Як ненаситний паразит -
Він все своїм вважає.
У душах оселився страх.
Яке із ним майбутнє?
Безучасть... знаєте, це крах.
Байдужість, безприсутність.
Руйнує ворог рубежі,
Все навкруги палає.
І зло несеться в куражі
Й до хат, що наче "з краю".
