Берізонько моя, другине мила
Днів сонячних і зоряних світанків!
Які вітри тебе снігами вкрили
І білі стрічки в коси повплітали?
Тонким гіллям схиляєшся додолу
І лагідно торкаєшся до мене…
Твої листочки ніжно щось шепочуть,
На вітрі мерехтить яскрава зелень.
Які утішливі слова шепочеш,
Як принесу до тебе я свій смуток? –
Відходить серця біль у морок ночі
І заставляють тихі сни усе забути.
Я дякую тобі, берізко біла,
За втішливу красу твою весняну,
Що смуток заспокоїти зуміла
Й кохання дарувала полум’яне…
14.03.2016