Люби себе! Люби і не жалій!
Не шукай догмати, що говорять про щастя.
Людей усіх багато, а подих цей – твій,
як те, що пульсує у твоїх зап’ястях.
Люби себе! Люби і не шкодуй!
Бо ж так життя зітліє, й розлетиться сміттям.
Живи, радій, і болю не гидуй,
щоб було тобі, що розказати дітям.
Люби себе! Люби й любов даруй!
Можливо, ти іскра, а, може, ти – багаття.
Сум усе ж мине, тож просто посумуй,
сльози – це життя, а не якесь прокляття.
Люби себе! Люби й у любові будеш!
Життя колись поверне кожному борги.
Якщо ти не любив, – обов’язково ще полюбиш,
зімкнуть цілющі води розбиті береги.
Люби себе! Люби себе так просто,
як тільки може прозвучати з вуст любов.
Із цим життям не варто мірятися зростом,
Та воно все ж варте всіх палких розмов.
Люби себе! Ти можеш це зробити!
Руйнуй кордони, стирай, мов гумка, межі!
І там, де все до фундаменту розбите,
повстануть вежі.
