Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Я ж навіщось іду… - ВІРШ

logo
Тетяна Луківська: Я ж навіщось іду… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Res
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Я ж навіщось іду…

«…я  ж  тут  не  просто  собі,  я  ж  навіщось» (Катка).


Я ж навіщось іду серед тисячі днів.
Ну, навіщось скресаю щоночі.
І чомусь у безмежжі серед безлічі слів
Я навіщось твої чути хочу.
Я навіщось обіруч тримаю  дарма
Наше  щастя, яке вже не з нами.
І навіщось в душі  вистилає зима
Із чужої печаль  мелодрами.
Я навіщось отут, в сокровенні  жалю,
Винувато чекаю пробачень…
Паленіють долоні, а я долю молю,
Головних не впустити  означень.
Я ж навіщось іду серед тисячі днів…
Серед тисячі…і  до одного
Викладаю  рядки з переможених слів,
Бо навіщось моя це дорога.
Я навіщось твої все чекаю слова.
До небесних  вслухаюсь акордів.
Саме тут  я  душею  відкриваю дива,
Не з чужих бо реклам із  біг-бордів…
То ж , навіщось я тут, в перехресті доріг,
Все думки запрягаю в погоню.
Кажуть, знов переміг! Хтось любов переміг…
У кулак я, навіщось, долоню…

ID:  395371
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.01.2013 16:55:25
© дата внесення змiн: 28.10.2015 15:21:24
автор: Тетяна Луківська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Юхниця Євген, Н-А-Д-І-Я, A.Kar-Te, Тамара Шкіндер, Ninel`, Весняна Осінь, Борода, Валентина Ланевич, Галина_Литовченко, Михайло Плосковітов, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., Migelito, Наталія Ярема, морський лев, *ИРЕНА*, Дядя Вова, Jaroslava, Емма Листопадна, Янош Бусел, Наталя Артеменко
Прочитаний усіма відвідувачами (2268)
В тому числі авторами сайту (114) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (4):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Alex-dr_7(tericon), 04.02.2013 - 16:13
Я навіщось твої все чекаю слова.
До небесних вслухаюсь акордів. 12 12 22 22
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую широ 16 16 16 22 22
 
Jaroslava, 01.02.2013 - 01:03
Отак йдемо по житті.Гарно. flo08 give_rose give_rose give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Ярославо 22 22 16
 
Окрилена, 29.01.2013 - 20:54
І так як ми в житті невипадкові,
і бачимо по-різному єдиний світ -
ми йти дорогою лише тоді готові,
коли є попереду сонця схід...

Роздуми про сенс і призначення для Когось 12 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, Наталю, нашій зустрічі, дякую 22 22 19
 
Тетянко, так гарно передала свої роздуми!!! Взяла собі... 16 16 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, подружко, що завітала, дякую 22 22 19
 
... цікаві роздуми flo12
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам, Маріє flo06
 
Наталія Ярема, 28.01.2013 - 22:38
Дуже! 16 Забираю в обране!
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, Наталочко, що сподобалося, дякую 43 flo18
 
Дядя Вова, 28.01.2013 - 11:58
Задумався і я навіщо!
Я ж навіщось іду серед тисячі днів…
Серед тисячі…і до одного 12 12 12 16 22 22 give_rose give_rose give_rose 39
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди радію Вашому візиту, Володимире, вдячна 22 22 16
 
Lana P., 28.01.2013 - 02:00
Ідіть... Я Вас не задержу...
І плакати не буду...
В небеснім сяйві вітражу
Прощу Вас і забуду...

Спиніться! Хоч на мить, на дві...
Затримайте свій подих...
Бо почуття іще живі,
Без перепонів гордих...

Не слухайте мене... Ідіть!
Не буду Вас благати...
Лиш спогад в пам’яті лишіть,
Бо хочу Ва́с кохати...

---Вибачте, навіяли своїм віршем...
flo12 42 16 43
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно, Лано, дякую 16 43 flo12
 
морський лев, 27.01.2013 - 12:00
без слів 12 12 12 give_rose 39 friends
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що зайшли, Леве, дякую 16 16 16
 
*ИРЕНА*, 26.01.2013 - 23:43
Шедевр, Тетяночко! Прочитала з захватом, на одному подиху. Життєва актуальність і філософська глибина. Оригінальний стиль мислення. Висока поезія! Дякую за насолоду! give_rose 12 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ірено, за таку оцінку 43 flo26
 
Льорд, 26.01.2013 - 23:32
Дуже сильно! Бо це пройшло крізь душу! give_rose give_rose give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро рада Вам, Льорде, і сердечно дякую 22 22 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна,Катюшо, що підтримала 43 flo06 22 22 19
 
Я навіщось твої все чекаю слова. 12 Так душевно, Танечко! 16 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюшо, що завітала 43 flo18
 
Закон законів є про наслідки й причину,
Не може бути просто випадком життя.
Ми діти Сонця – всі ми є одна родина,
І кожен в ній - причина й наслідок буття.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, Олено, сказали,як для філософа, філософські категорії визначили класно. чудовий коментар, дякую. Я теж вважаю, що навіщось ми є 22 22 19
 
Салтан Николай, 25.01.2013 - 23:38
... щемно і сумно... таке емоційне зростання, що ніби всі оті почуття, що змушували задавати питання, зжимаються одним болем, що помістились (по крайній мірі намагання помістити) в кулак frown 16 16 16 icon_flower
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Салтане, ти визначив вірно. Саме в кулак, загортаючи біль, стаємо сильнішими, дякую 16 43 flo18
 

Сторінки (4):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: