Не ворушіть прадавніх поховань
Думками, що" колись було все краще ":
Життя у вимірі" якби "- пропаще
В контексті історичних міркувань...
Нехай і Скіф спочине і Сармат -
Охороняє древній степ могили ;
Вони свій хрест уже давно зносИли...
А ми ніяк не розпочнем свій старт...
Шукати правду нині - моветон :
Історія - одвічна куртизанка :
Лиш тридцять срібних - і вона коханка
Того, хто нині посідає трон...
... Ще безліч бовваніє запитань,
Де відповіді совісті - тернисті...
Сучасності придворні літописці,
Не ворушіть прадавніх поховань....
ось Наталя про характер мову завела - і правда, такі речі - із харАктерної творчості. це мотиви і слова чоловічого, мудрого, зрілого характеру, що знає ціну честі і вагу літописання придворного, це позиція вже філософсько-моральна, це вже заявка не на пустопорожнє "ох і ах", - це й справді поезія.
Любо, це ж як мене засмутили ви, що не я, не я вас цьому навчив!! не я підказав сюжет, не я направив думки у таке русло, не був вам за першого рецензента!
зате стільки гордості від того, що я вас знаю, що ваші вуста промовили до мене: ось моя рука дружби!
дякую за цей твір вашої свідомости і совісти
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У Вас іще все попереду - і підкажете, і покажете...
Просто дістало вже пепебріхування історії постійне і безкінечне, часом настільки абсурдне, що мимоволі задумуєшся над розумовою повноцінністю деяких псевдонауковців...
Дякую Вам за коментар!