Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: НОЧІ ОСІННІЇ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Мала, 13.10.2018 - 07:04
Ну то і що,що душа притомиласяЗ осінню в парі у сум нарядилася Та серед осені є літо бабине Для всіх чудовеє і незвичайнеє... Олекса Удайко відповів на коментар Валентина Мала, 13.10.2018 - 08:21
Літо те бабине, але не дідове,То й дістається нам слідом їм... Ноги притомлені, душі заряджені При амуніції й тя́жкім спорядженні. Валентина Мала відповів на коментар Олекса Удайко, 13.10.2018 - 08:53
При амуніції й тяжкім спорядженніНаполеон з Жозефіной любилися... Ну то і що ,що те літо не дідове Хай він до баби чимдуж присусідиться Олекса Удайко відповів на коментар Валентина Мала, 13.10.2018 - 14:47
Чимдуж присусідиться -треба прицілиться, Ось лиш приціл той щоразу здає... А Жозефіна - це та ще дівчина: Крім підзатильника ніц не дає! Валентина Мала відповів на коментар Олекса Удайко, 14.10.2018 - 07:52
От уже ж "мальчики",видохші "пальчики"... Мушка хитається, Постріл= зерро! Де ж ті амурчики, кохання вісники, в яблучко що попадають щедро... Олекса Удайко відповів на коментар Валентина Мала, 14.10.2018 - 08:07
то заряза, Малоло! Треба бути в гармонії з природою і... самим собою!
Леонід Луговий, 13.10.2018 - 05:57
Глибоко мудро і філософськи, Олексо! Мені, непутньому, навіть ніяково стало... В мене до цієї пори ночі без різниці - що весняні, що осінні... Нічого. Колись і я людиною стану!...
Олекса Удайко відповів на коментар Леонід Луговий, 13.10.2018 - 08:13
Як завще прибіднюєшся, сльозу чавиш, Леоніде! Але приємно... То ж БУДЬМО! |
|
|